КОМУ ПОТРІБЕН ДОБРОВОЛЕЦЬ?
Історія доволі тривіальна. Найдовський Віктор, 1960 р.н. Майдан – поранення, війна – полк “Азов”, світоглядні розбіжності з дружиною. У підсумку ІІІ група інвалідності, наявність реєстрації в Краснопільському районі. Останні місяці перебування в госпіталі більше по соціальним показанням чим медичним.
І ось трапився карантин, завідувачка відділення зателефонувала Олександр Кукса, пояснивши про необхідність вирішення подальшої долі Віктора. Поговоривши з воїном з’ясували, що той має родичів в м. Краматорськ, але не має можливості туди потрапити через відсутність транспортного сполучення.
Наш побратим Юра Усик повідомив про занепокоєння долею бійця представників місцевого самоврядування Ivan Pererva Pererva Ivan, та головою Краснопільської ОТГ Юрій Яремчук, але згодом занепокоєння перейшло в заспокоєння.
Тоді вирішили зв’язатись з людиною яка за функціоналом має вирішувати проблеми ветеранів, новопризначеним через “об’єктивний” конкурс представником МінВет в Сумській Микола Бордюгов креатурою Оксана Коляда та Антон Колумбет. Та бойовий офіцер заслужений ветеран, тренер, стратег не став заморочуватись такими дрібницями. Тут доволі доречна фраза: “Родіна всєгда забудєт тєбя, синок!”
Але на щастя Вітчизна це не Яремчук і Бордюгов та їм подібна піна винесена на владні щаблі.
Вітчизна це УКРАЇНЦІ. Александр Величко – допомога з пальним. Александр Бортник, Балака Игорь -дофінансування, здійснення трансферу до міста Краматорськ, дегустація пирогів родини Віктора Найденка та доставка медичних засобів в 15 бат 58 бригади.
СЛАВА УКРАЇНІ!
– Сергій Супрун
