Володимир Шабалов проживає в Сумах, хоча родом з Кияниці. Його історія справляє враження якогось сюрреалістичної розповіді.
Володимир Сергійович з початком незабутньої Перебудови став брати активну участь у громадському житті – словом, перейнявся ідеєю незалежності України. Брав участь в різних акціях у Сумах, а ось в 1991 р опинився в Вільнюсі в той час, коли там стався масовий розстріл громадян, які підтримували незалежність Литви. Тоді в Вільнюсі зібралося досить людей з різних регіонів колишнього СРСР, ідея незалежності республік витала в повітрі. І ось після того, як трапилася, прямо скажемо, ганебна розправа над беззбройними демонстрантами, він просто знищив свій паспорт громадянина Радянського Союзу. Мабуть, вважав для себе неприйнятним таке громадянство. А порваний документ не викинув, а відправив особисто не куди-небудь, а до Верховної Ради СРСР, Верховної Ради УРСР, супроводивши це письмовими поясненнями, адресованими цим владним структурам і особисто Михайлу Горбачову, головному комуністові тієї розпалася країни і її ж президенту.
Вчинок, думається, продиктований швидше емоціями, ніж розрахунком на що-небудь, але це можна зрозуміти – давно на вулицях тієї величезної країни не стріляли по мирних людей. А в Сумах Володимира Сергійовича вже чекали. На місяць посадили в спецприймальник, потім, правда, відпустили. А відповіді з «високих сфер» все-таки прийшли. Володимира Шабалов пропонувалося задокументувати як людини без громадянства – є такий статус, прийнятий на міжнародному рівні. Людина начебто згоден, але на місцевому, сумському рівні йому натякнули: «Не виступай, а то в психіатричну лікарню потрапиш».
Після того як Україна вийшла зі складу СРСР, точніше, коли Союз розпався, Володимир Шабалов звернувся вже в український паспортний стіл, щоб оформити українське громадянство. За його словами, він отримав ще місяць в спецприймальнику за це прохання. Так ось жива людина «завис у повітрі». Звернувся до нового президента вже незалежної України Леоніду КРАВЧУКУ. Знову спочатку без результату. Тільки на цей раз Володимир Шабалов клопотав не про українське громадянство, а про статус людини без громадянства. «Розчарувався, – зізнається він, – СРСР нікуди не подівся, просто змінилася вивіска, але головне, що наші долі вирішують все ті ж старі кадри, які отримали радянське виховання». Але від Леоніда Кравчука відповідь прийшов: «Задокументувати як людини без громадянства». Але наш співрозмовник говорить, що на місцевому рівні в цьому напрямку нічого не зрушилося з місця.
Звернувся до наступного президента, Леоніда Кучми, – той же результат. З Києва відповідь: «Так», в Сумах все гальмується. По крайней мере, так розповідає наш співрозмовник. В результаті людина як би є, але в той же час його немає. Він не може брати участь у виборах, не може офіційно влаштуватися на роботу, більш того, якщо він пропаде, його і шукати не будуть! Важко повірити, що таке можливо. Але недавно наш співрозмовник вирішив докорінно переламати ситуацію. Звернувся до Державної міграційної служби із заявою: «Хочу поїхати в Росію. Якщо Україна мене не приймає, спробую влаштуватися там! »У відповідь порадили звертатися в російське консульство. Але до нього ще треба доїхати. І головне, що Володимир Шабалов заявляє відкрито: «Україна люблю, Україна пишаюся, але стоять біля керма чиновники створили нестерпні умови. Сяк-так перебиваюся за допомогою друзів, але це не життя, а мука ».
