ПЕНДУЛУМ
Маятник. В голові.
Зеленський і компанія прийшли до влади на неймовірних обіцянках і беззастережній системній пропагандистській кампанії. Зворотнім боком є завищені очікування людей.
Перші, «золоті» місяці монобільшості, коли можна було проводити реформи (хай навіть ухваливши ті закони, які напрацювали, але не встигли ухвалити за часів Порошенка), були згаяні.
Пішли на концентрацію влади, підпорядкування правоохоронних органів, руйнування того, що було зроблено в судовій реформі (щоб підпорядкувати собі судову систему).
Відповідаючи на запит про «нові обличчя», сформували уряд молодих і недосвідчених.
Цим розчарували і подекуди озлобили кола у власній команді, які орієнтувались на Коломойського чи на реванш антимайдану. Хейтерство, запущене ними у соцмережах і телеграм-каналах, створило навколо Зеленського і команди віртуальну реальність. Економічні проблеми у рамках цієї ресльності пояснювались не справжніми причинами, а підступами ворогів. Це цілком у російській традиції; навіть вкинутий зневажувальний термін «соросята» явно російського походження.
І от тепер маятник у голові Зеленського і ко таки хитнувся у інший бік. Порятунок там побачили не у припиненні неефективної політики, а у звинуваченні євроатлантичного шляху і переході на хибні тези проти «зовнішнього управління», за «суверенну демократію» і тп.
Теж, до речі, цілком російський наратив. Тож і кола підтримки цих ідей – відповідні: ОПЗЖ, а також проросійські, антимайданні та проколомойські групи в СН. Інших втискує в цей сценарій авторитет Зеленського (який падає в країні в цілому, але залишається високим у ядерному електораті, а тим більше – у команді).
І в цьому сценарії – згортання співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, формальний підхід до інтеграції з ЄС, згортання де факто співпраці з НАТО, закручування гайок всередині країни.
Адепти цього курсу переконують Зеленського, що це врятує його рейтинг.
Але вони вводять в оману. Бо цей шлях не дасть економічного ефекту, а в разі розриву співпраці з МВФ загрожує серйозною кризою. Звісно, Коломойський активно виступає за дефолт (із своїх міркувань); зацікавлена в цьому і Росія (бо хаос, який принесе дефолт, Кремлю на руку).
Можлива спроба отримати допомогу з Росії буде обумовлена такими вимогами, на які Зеленський не зможе піти без ризику втратити країну (Кремлю-бо потрібен хаос, а не Зеленський).
Спроба «посадити Порошенка» не вийде через відсутність підстав і абсурдність звинувачень.
Тому цей шлях – також до поразки влади.
Замість цих крайнощів ще можливий шлях порозуміння. Але його вибір залежить виключно від Зеленського. Поки прогноз далекий від оптимізму.
А ми захищатимемо країну і її європейський і євроатлантичний вибір – куди б і як не хитався маятник.
-Ростислав Павленко
