Директорка ТОВ “Центр навчання протезуванню”, авторка проєкту “Автоматизована система реєстрації гуманітарної допомоги” Людмила Хлань запропонувала Державі переглянути жорсткі вимоги до сертифікації постачальників комплектуючих для протезування.
Людмила Хлань зазначила, що це необхідно зробити аби не допустити вимивання з ринку фахових гравців та зупинити процес уповільнення реабілітації наших Захисників.
Протезування в Україні: наявні проблеми та застереження від фахівців
На прес-конференції Асоціації Лідерів Думок України “Криза допомоги: як українським волонтерам витримати затяжну війну”, спікер прес-конференції Директорка ТОВ “Центр навчання протезуванню Людмила ХЛАНЬ підняла одне з головних та болючих питань в Україні, які стосуються ринку протезування:
“Україні потрібен перехід від спонтанних пожертв до системної культури благодійності. І лідером у цьому може стати бізнес, адже благодійність – це не просто корпоративна соціальна відповідальність, а стратегічне партнерство.
Бізнес має бути фундаментом для великих зборів, платформою для впровадження різних механізмів відрахувань або фінансування волонтерських ініціатив.
Щодо ситуації на ринку протезування. Попри величезний запит, стикаємось з новими регуляторними труднощами, які можуть обмежити доступ пацієнтів до якісних комплектуючих.
Головна проблема: зміни в умовах участі протезних центрів у державних програмах. Тепер для отримання бюджетного відшкодування заклади зобов’язані закуповувати матеріали виключно у виробників або їхніх офіційних представників в Україні. Це створює нерівні умови на ринку. Невеликі, але мобільні та професійні постачальники опинилися за бортом. Стати офіційним представником світового гіганта для малого бізнесу практично неможливо, адже виробники зазвичай працюють лише з великими дистриб’юторами.
Чому це небезпечно?
Монополізація ринку.
Обмеження кола постачальників призводить до зниження конкуренції.
Дефіцит та затримки.
Невеликі компанії часто забезпечували унікальні або дефіцитні позиції, які не завжди мають у наявності великі дистриб’ютори.
Уповільнення реабілітації.
Будь-який бар’єр у постачанні комплектуючих – це час, який втрачає поранений у черзі на протез”.
Пропозиція Державі
Переглянути жорсткі вимоги до сертифікації постачальників комплектуючих для протезування, аби не допустити вимивання з ринку фахових гравців»
Проблеми на ринку протезування України
Ринок протезування перебуває у постійному стресі. Корупція та монополізація створюють умови повної відсутності стабільності в даному напрямку, що напяму створює проблеми для Українських захисників, які втратили на війні верхні або нижні кінцівки та потребують негайної реабілітації.
Які проблеми існують на ринку протезування України
Протезні компанії давно скаржаться, що стикаються з наступними проблемами, які ставлять під загрозу усю галузь:
- Монополізація ринку
Обмеження кола постачальників на ринку протезування призводить до поступової монополізації галузі. Коли доступ до державних закупівель або співпраці з реабілітаційними центрами отримує лише вузьке коло великих дистриб’юторів, рівень конкуренції суттєво знижується. Це створює ризики завищення цін, зменшення мотивації до покращення сервісу та уповільнення впровадження нових технологій. У таких умовах малі та середні компанії, які часто пропонують більш гнучкі рішення та індивідуальний підхід до пацієнтів, фактично витісняються з ринку.
- Дефіцит та затримки постачання
Невеликі компанії та спеціалізовані постачальники нерідко забезпечували ринок унікальними або вузькоспеціалізованими комплектуючими для протезування. Саме вони швидко реагували на індивідуальні потреби пацієнтів і могли постачати дефіцитні позиції, яких не було у великих дистриб’юторів. Скорочення кількості таких постачальників створює ризик дефіциту окремих компонентів, затримок у поставках та зменшення вибору для протезистів і пацієнтів. У результаті процес виготовлення та налаштування протезів стає повільнішим і менш ефективним.
- Уповільнення реабілітації
Будь-які бар’єри у постачанні комплектуючих безпосередньо впливають на швидкість реабілітації поранених та людей з ампутаціями. Затримки із отриманням необхідних елементів для протезування означають втрату часу, який є критично важливим для фізичного та психологічного відновлення пацієнта. Кожен день очікування — це ризик погіршення фізичного стану, втрати мотивації та складнішої адаптації до майбутнього протеза. У воєнний час, коли кількість людей, які потребують протезування, постійно зростає, стабільність і швидкість постачання стають не лише економічним, а й гуманітарним питанням.
Окрім основних проблем, фахівці галузі зазначають про наступне:
- Монополізація ринку протезування та обмеження конкуренції
- Витіснення малих і середніх постачальників
- Залежність від обмеженого кола великих дистриб’юторів
- Дефіцит окремих комплектуючих та технологічних рішень
- Затримки у постачанні протезних компонентів
- Обмежений вибір протезів для пацієнтів
- Ускладнений доступ до інноваційних та спеціалізованих виробів
- Зростання термінів виготовлення та налаштування протезів
- Уповільнення реабілітації поранених та людей з ампутаціями
- Втрата часу пацієнтами через черги та перебої у постачанні
- Ризик погіршення фізичного та психологічного стану пацієнтів
- Недостатня гнучкість системи забезпечення протезуванням в умовах війни
- Підвищення навантаження на реабілітаційні центри та протезні підприємства
- Ризик зростання вартості протезування через низьку конкуренцію
- Нерівномірний доступ пацієнтів до якісного протезування в регіонах України
Асоціації Лідерів Думок України “Криза допомоги: як українським волонтерам витримати затяжну війну”
Прес-конференція “Криза допомоги: як українським волонтерам витримати затяжну війну” відбулась у прес-центрі УНІАН під егідою “Асоціації Лідерів Думок України”.
«Знайти нові моделі комунікації та мобілізації суспільства, які дозволять українському волонтерству отримати друге дихання в умовах затяжної війни» – саме на цьому фокусувалися учасники прес-конференції.
Свої пропзиції державі щодо протидії кризі благодійності озвучили:
Сергій Притула – засновник БФ Сергія Притули;
Сергій Прохоров – перший віцепрезидент Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП);
Сергій Сошинський – президент МБФ «Здоров’я українського народу», ініціатор національної програми #ВрятуйКінцівку, член Правління Асоціації благодійників України;
Денис Шинкаренко – заступник голови ради Європейської Оборонної Асоціації;
Анна Варібрусова – членкиня Наглядової ради ТОВ «ІнтерПроІнвест»;
Людмила Хлань – директорка ТОВ «Центр навчання протезуванню», авторка проєкту «Автоматизована система реєстрації гуманітарної допомоги»;
Дарина Жарикова – провідна фахівчиня з розвитку волонтерства НК Українського Червоного Хреста;
Анна Єрмолаєва – виконавча директорка БФ «Діти Героїв»;
Катерина Благодарова – засновниця БФ «НЕ ЧУЖІ».
Серед запрошених спікерів були:
Сергій Притула – громадський та політичний діяч, волонтер, телеведучий, актор, засновник Благодійного фонду Сергія Притули;
Анатолій Кінах – президент Українського союзу промисловців і підприємців, співголова Національної тристоронньої соціально-економічної ради, який обіймав наступні посади: віцепрем’єр-міністр з питань промислової політики, Перший віцепрем’єр-міністр, Секретар Ради національної безпеки і оборони, Міністр економіки, Прем’єр-міністр України;
Валентин Панюта – креативний директор фандрайзингової платформи UNITED24 та UNITED24 Media;
Сергій Сошинський – громадський діяч, президент Міжнародного благодійного фонду «Здоров’я українського народу», ініціатор національної програми «, секретар робочої групи з питань інформаційної політики та громадянської освіти Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України, співголова оргкомітету Національної медичної премії, член Правління Асоціації благодійників України;
Денис Шинкаренко – радник Голови Європейської Оборонної Асоціації;
Представники Благодійного фонду “Повернись живим”, Українського інституту майбутнього, Національного Комітету Товариства Червоного Хреста України, Українського союзу промисловців і підприємців, Благодійного фонду “Право на захист”, Гуманітарної місії “Проліска” та інші.
