Українці не поспішають платити за боргами, навіть, якщо їх намагаються стягувати через суди. Середня ефективність виконання рішень щодо повернення заборгованості в нашій країні становить менше 10%, що свідчить про те, що система, фактично, не працює. Законодавці вирішили вдосконалити механізми виконання судових рішень щодо стягнення боргів, але, схоже, дещо перестаралися, оскільки, в разі прийняття Верховною Радою відповідного закону, у злісних неплатників можуть забрати за борги практично все майно, включаючи єдине житло. “Апостроф” розбирався, що заберуть, а що, все ж таки, залишать боржникам.

Відсудити можна, отримати – ні

Українці мають купу цілком справедливих претензій до судів, в яких буває дуже важко добитися законного рішення. Проте навіть наявність такого рішення не означає, що проблема є вирішеною, оскільки в нашій країні вкрай неефективно працює не лише судова система, але й система виконання рішень.

За статистикою Мін’юсту, наприклад, у 2020 році загальна сума боргів, що підлягали виплаті за рішеннями судів та інших вповноважених інстанцій, перевищувала 290 мільярдів гривень. При цьому виконавцям за рік вдалося стягнути всього 20,7 мільярди.

Щоб якось виправити цю прикру обставину і підвищити якість виконання судових рішень, в Україні було впроваджено інститут приватних виконавців. Передбачалося, що вони будуть ефективнішими у виконанні своїх обов’язків. І, схоже, так воно і є. Процент успішно виконаних рішень у приватних виконавців більш ніж удвічі перевищує аналогічний показник у державних. Він складає, за даними 2019 року, 5,8%, тоді як державні виконавці успішно справляються лише з 2,3% проваджень. У грошовому виразі ця різниця стає ще більш помітною. У 2019 році на одного приватного виконавця припадало в середньому 19,5 мільйони стягнутого боргу, тоді як на державного – всього 3,7 мільйони гривень.

Але, хоча приватні виконавці і дали змогу значно підвищити рівень виконання судових рішень, цей рівень продовжує залишатися дуже низьким.

Саме тому влада вирішила, що раз із виконанням рішень у нас все так погано, треба вдосконалити механізми. Для цього був розроблений законопроект “Про примусове виконання рішень”, поданий рядом депутатів, що представляють провладну фракцію “Слуга народу”.

Цей законопроект унормовує діяльність як державних, так і приватних виконавців у сфері примусового вилучення майна боржників. Він містить величезну кількість норм, що стосуються тонкощів виконавчої роботи. Проте є сенс зосередитися на тих його положеннях, які найбільше турбують загал: що і як будуть забирати за борги. Трохи забігаючи наперед, зазначимо, що забиратимуть практично все.

Читайте також: Стягнути за дві години: як будуть арештовувати рахунки боржників

Все по порядку: гроші, меблі, квартира

Законопроект вже прийнятий Верховною Радою у першому читанні і, судячи з того, що він набрав 274 депутатських голоси, проблем з його остаточним прийняттям не виникне.

Згідно з положеннями документу, примусове стягнення може бути обернене практично на все майно боржника. Правда, здійснюючи його вилучення та реалізацією, виконавці зобов’язані дотримуватися певного порядку.

В першу чергу вони конфіскуватимуть гроші і цінності: кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів.

Після того, як все це у боржника забране, але все рівно не вистачає на погашення боргу, настає черга іншого рухомого майна, крім деяких винятків, про які піде мова нижче.

І, нарешті, в третю чергу стягнення звертається на нерухоме майно боржника. Тут також існує певна послідовність дій. Якщо боржникові належить декілька об’єктів нерухомості, то виконавець спочатку повинен реалізувати земельні ділянки, на яких немає житлових приміщень, потім нежитлові споруди, а вже наостанок відібрати в нього житло.

Житло у боржників забиратимуть в останню чергуФото: Getty images

Цей порядок має єдиний виняток: якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня календарного року (на даний момент це 60 тисяч гривень), то звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій воно розташоване, не здійснюється. В цьому випадку виконавець повинен вжити заходів для того, щоб стягнути борг “за рахунок іншого майна боржника”.

Якщо ж після вилучення всього іншого майна, залишок боргу все ж таки перевищуватиме 60 тисяч гривень, виконавець отримає повне право виставити боржника на вулицю.

Іпотека – не перешкода

Отже після остаточного прийняття закону з’явиться реальна можливість позбавити житла тих громадян, які виробили у себе звичку роками не платити за комунальні послуги і накопичили великі суми боргів. Звичайно за умови, що комунальним службам вдасться добитися такого рішення в суді і якщо боржники не знайдуть іншого способу погасити ці борги.

Деякі ЗМІ поширили інформацію про те, що нерухоме майно, яке знаходиться під заставою (іпотекою), тобто власник цього майна ще не виплатив кредит, взятий на його придбання, не підлягатиме примусовому вилученню. Але насправді це на так. Згідно з законопроектом, стягнення не звертається на заставлене майно тільки, якщо його вартість не перевищує суми боргу перед банком. В цьому випадку продаж такого майна не має сенсу, оскільки виконавець зобов’язаний буде спочатку розплатитися з банком, а для інших кредиторів нічого не залишиться.

Якщо ж виконавець встановить, що реальна вартість об’єкту більша, ніж залишок боргу за іпотекою, він має право вилучити його і продати. З виручених коштів погасити кредит, а решту коштів використати на виплату інших боргів.

Не дає гарантії від виселення і наявність в родині неповнолітніх дітей. Правда, виставити їх з хати просто згідно з приписом виконавця все ж таки не дозволять. Виконавець в разі проживання в приміщенні дітей має звернутися до суду, і вже той може заборонити або дозволити їх виселення разом із батьками.

Поліція допоможе

Звичайно, виселення людей з єдиного житла майже гарантовано не обійдеться без конфліктних ситуацій і, як наслідок, застосування сили до боржника. Саме тому проект закону унормовує застосування поліції при примусовому виконанні рішень.

Передбачається, що поліцейські братимуть участь у проведенні виконавчих дій, які викликають найбільшу кількість конфліктних ситуацій, а саме:

– відібрання дитини або повернення дитини в державу постійного проживання;

– виселення боржника;

– вселення стягувача;

– примусове знесення самочинного будівництва та інше.

Для залучення силовиків виконавець надсилає керівнику територіального органу поліції за місцем проведення виконавчих дій відповідну постанову. На її виконання орган поліції зобов’язаний надати необхідну кількість співробітників.

Фото: Апостроф / Дмитро Олійник

Законопроект окремо зазначає, що поліція не може відмовитися виконувати постанову виконавця. Єдиними підставами для відмови є участь місцевої поліції у припиненні групового порушення громадської безпеки і порядку, масових заворушень, або у подоланні наслідків масштабних аварій чи інших надзвичайних ситуацій.

Що залишать боржникам

Втім, “слуги народу” потурбувалися про те, щоб деяке майно у боржників все ж таки залишалося. Зокрема стягнення не може бути звернене на предмети, що вкрай необхідні для забезпечення першочергових життєвих потреб боржника та його родини, зокрема:

– предмети щоденного побутового особистого вжитку (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі);

– лікарські засоби, окуляри та інші вироби медичного призначення;

– меблі: по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім’ю;

– один холодильник, плита для приготування щоденної їжі, котел для опалення житлового приміщення на сім’ю;

– один персональний комп’ютер на сім’ю і один мобільний телефон на кожну особу;

– запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання з розрахунку на три місяці;

– майно, необхідне для відправлення релігійних культів та ритуальних обрядів, якщо воно є єдиним джерелом доходу боржника, знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, книги;

– паливо, необхідне для приготування щоденної їжі та опалення житлового приміщення;

– якщо боржник є селянином, що веде присадибне господарство, йому повинні залишити: племінну, молочну і робочу худобу (по одній одиниці), кролів (дві пари), птицю (п’ять штук) та корми, необхідні для їхнього утримання до вигону на пасовища, насіння, необхідне для чергового посіву, та незібраний урожай, а також необхідний сільськогосподарський інвентар – в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством;

– технічні засоби реабілітації для осіб з інвалідністю: візок, милиці, протези, автомобіль, яким особа забезпечена безоплатно, як інвалід, тощо;

– призи, нагороди, почесні знаки, яких удостоєний боржник.

Виняток із цього списку складають речі, які мають якусь додаткову цінність, окрім своєї споживчої функції: художню, колекційну, антикварну, ювелірну. Тобто, якщо, наприклад, мобільний телефон боржника оздоблений діамантами, або ікона має золотий оклад, то їх заберуть виконавці.

Цікаво, що єдине житло родини, згідно з законопроектом, не є предметом, на який не можна обернути стягнення. Тож в недалекому майбутньому України, не виключено, можна буде побачити сім’ї боржників, що живуть на вулиці в оточенні ліжок, плит, кролів і курей.

В недалекому майбутньому боржники можуть опинитися на вулиціФото: Getty images

У в’язнів-аліментщиків заберуть найбільше

Окрім наявного майна, виконавець також отримає можливість спрямувати стягнення на його майбутні доходи: зарплатню, пенсію, стипендію тощо.

Така процедура запускається в тому випадку, якщо всього майна, вилученого у боржника, все ж таки не вистачило на повне погашення боргу.

Також проєкт дає можливість спрямувати стягнення на доходи, взагалі без того, щоб конфісковувати майно боржника. Це можливо в тому випадку, якщо таке бажання висловив кредитор. Наприклад, один з батьків, вимагаючи від іншого аліментів, може зазначити, що не наполягає на виселенні колишнього подружжя з житла, а тільки хоче, щоб з нього стягувалася частина поточних доходів.

Також законопроєкт встановлює, що якщо розмір боргу не перевищує трьох мінімальних зарплат (наразі – 18 тисяч гривень), виконавець стягує цю суму з доходів, не вдаючися до конфіскації майна.

Для того, щоб започаткувати автоматичне стягнення частини доходу, виконавець виносить відповідну постанову і спрямовує її тій організації, яка цей дохід виплачує – роботодавцю, органу соціального забезпечення, вишу тощо. Той, в свою чергу, зобов’язаний, нараховуючи боржникові дохід, одразу відправляти певну частину з нього на рахунок виконавця.

Частина доходу, яка вилучається, може бути різна:

– якщо йдеться про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, стягнення може становити до 50% доходу;

– за іншими видами стягнень – 20%;

– якщо боржник за аліментами на неповнолітніх дітей відбуває покарання у вигляді виправних робіт, то розмір відрахувань з його зарплатні може сягати 70%.

Таким чином, після того, як даний законопроект стане законом (а ймовірність цього, як було зазначено віще, дуже висока), життя боржників в Україні незабаром може сильно ускладнитися.

При цьому потрібно розуміти, що нові способи стягнення будуть стосуватися не тільки аліментів і “комуналки”, але абсолютно всіх боргів – і по кредитах, і з майнових прав, та з корпоративних спорів.

Крім того, йдеться не лише про борги, які громадяни допустять після того, як цей закон набуде чинності, але і тих, які існують на сьогоднішній день – адже документ не визначає, що є борг, а просто вдосконалює технологію його погашення, оскільки, як було зазначено на самому початку, ефективність виконання відповідних рішень є вкрай низькою.